Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Ведь недаром, Москва, сожженная пожаром, французу отдана? Или о том как
принималось решение оставить Москву.
После изнурительных боев с французской армией, особенно Бородинского сражения российская армия была обескровлена, истощена. В ее рядах было много раненых. Негативную роль сыграл и временной фактор – у россиян не было времени на подготовку решающего сражения у Москвы. Вот почему русское командование ощутило необходимость выбора.
Решение ...
Кустарная промышленность
В ряде стран Востока, оказавшихся в прямой или косвенной зависимости от развитых капиталистических странах к началу XX в., не наблюдалось прямых инвестиций в сферу производства как в Индии, и там не возник синтез восточного ручного труда и европейского фабрично-заводского производства. В таких странах кустарная промышленность долго сохр ...
Крещение Руси князем Владимиром
Византия с законным основанием называла себя преемницей Римской империи, но это был особый мир Восточной Римской империи, вобравший в себя культурные влияния и Востока, и Запада. После падения христианского Рима Византия стала как бы земным воплощением идеи нового всемирного христианского царства, «вторым Римом». Пышность и неслыханная ...
