Наведені в узагальненому вигляді характеристики ситуації вибору професії переконливо свідчать, що для доцільного професійного самовизначення необхідна класифікація професій, виділення певних їх груп, об'єднаних спільністю вимог до психологічної структури працівника.
В 20—30 роки І.Н.Шпільрейн обґрунтував необхідність класифікації професій для професійної консультації. Він дав критичний аналіз існуючих спроб класифікувати професії і сформулював свій підхід, виділивши три групи якостей (так звані координати класифікації): специфічний вид реакцій, специфічний вид уваги і специфічний вид звикання до професійної діяльності.
Кожна наукова класифікація, розкриваючи з певного боку зміст класифікованого явища, повинна задовольняти щонайменше дві вимоги. По-перше, провідні критерії розподілу професій за групами повинні точно відповідати меті класифікації. По-друге, розподіл елементів повинен відповідати вимогам однозначності, наочності і зручності практичного використання. Водночас кожна систематизація мусить рахуватися з тим, що у природі немає жорстких розмежувань, і тому можливість значної кількості проміжних, "міжгрупових" проявів — невід'ємна властивість дійсності.
Справді, коли людина працює, її увага спрямовується на предмет праці. Те, що потрібно робити з предметом, — мета праці, яка реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів і, що для людини суттєво, — у певних умовах. Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація професій Є.О.Клімова (див. табл. 1), яка серед нечисленних розробок заслуговує уваги.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Ці професії тим самим набувають функцію своєрідних представників відповідних груп. їх психологічна характеристика по суті є психологічною характеристикою всього типу професій.
Феномен самозванства. Польско-литовская интервенция
Царь Федор Иоаннович. Другой причиной смуты стал династический кризис. Опричнина не разрешила до конца разногласия внутри господствующего класса. Она укрепила личную власть царя, но оставалось еще достаточно сильное боярство. Господствующий класс не достиг пока прочной консолидации. Противоречия обострились в связи с прекращением зако ...
Правовые системы Новгородской и Псковской
республики
По аналогии с некоторыми регионами средневековой Западной Европы (Генуя, Венеция) в Новгороде и Пскове сложился своеобразный республиканский (феодальный) строй.
Причины, вызвавшие своеобразие развития русских северо-западных земель, были заложены еще в процессе складывания государственности у приильменских славян. В отличие от Приднепр ...
Введение.
В истории Росси немало событий, которые наполняют гордостью народ этой страны и по сей день несмотря на тот факт, что произошли они несколько столетий назад. Не раз Россия спасала от порабощения и гибели не только себя, но и весь мир, по крайней мере, Европу. Так было и в 13 веке, когда войска наследников громадной империи Чингисхана, З ...
